top of page

Ми живемо в епоху, коли можна зв’язатися з будь-ким за секунду, а водночас — легко загубитися серед тисяч «друзів» і залишитися зовсім наодинці


11 липня у світі відзначався День підтримки самотніх, або Національний день привернення уваги до самотності. Це не просто ще одна дата в календарі — це нагода зупинитися й подивитися довкола. А ще — всередину себе.

Що таке самотність насправді? Це не просто тиша в домі. Це глибше.

Самотність — це коли тиша стає звичкою, а тиша в серці — болючою нормою. Це коли твій телефон мовчить не день і не два, а тижнями, і кожне нове повідомлення здається дивом.

Це коли на свята за столом залишається порожнє місце — не фізично, а в душі, бо ніхто не питає: «Як ти?» Бо нікому не цікаво.

Самотність — це коли хочеш заговорити, але тебе стримує думка: твої слова — зайві.

Це жити серед тисяч людей у великому місті й водночас почуватися абсолютно невидимим.

Це — біль без ран. Вона не має кольору, запаху чи форми, але пронизує до кісток.

І найстрашніше — коли вона триває не день і не тиждень, а місяцями. Або й роками. Коли ти настільки звикаєш бути сам, що починаєш сумніватися: а чи можна інакше?

Хто поряд із нами?

👴🏼 Люди похилого віку, яким зрідка телефонують діти.

🧑‍🦽 Люди з інвалідністю, яким важко виходити з дому, а ще важче — бути почутими.

👩‍🎓 Студенти, які щойно переїхали в нове місто й не знають жодної душі.

👨‍💼 Колеги в офісі — завжди мовчазні, завжди «зайняті».

👩‍👦 Матері-одиначки, які весь день проводять із дитиною — і ночами мовчать у темряві.

👤 І, можливо, ваш найкращий друг із дитинства, який більше не пише, не кличе, не відповідає...

Що можемо зробити ми?

💡 Самотність не вилікує жодна держава, жоден закон. Її може полегшити лише людяність.

Наша людяність. Наші прості вчинки:

📞 Зателефонувати бабусі або дідусеві. Не формально — а з душею.

💬 Написати другові: «Як ти? Я тут, якщо хочеш поговорити».

🫂 Запросити на чай сусідку, яка живе сама.

🌿 Зупинитися в офісі біля того, хто завжди сидить сам — і просто послухати.

Це не великі речі — але вони рятують. Бо самотність — це не відсутність людей. Це відсутність уваги, підтримки, зв’язку.

👉 У світі, де кожен може почути мільйони голосів — найбільше цінується той, хто чує твій.

❤️ Не залишаймо нікого наодинці із самотністю. Ні сьогодні, ні завтра, ні ніколи.

Наша увага — це ліки. Наше слово — це міст. Наше тепло — це шанс для когось знову відчути себе частиною світу.

💻 І якщо вам чи комусь поруч потрібна підтримка, слово або просто присутність — звертайтесь за посиланням:

https://howareu.com/pro-prohramu — це ресурс Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, ініційованої першою леді України Олена Зеленська.

Тут завжди є той, хто почує.

Comments


bottom of page