Не всі віруси однакові: що варто знати про віруси і чому антибіотики проти них не працюють

Грип, кір, COVID-19, вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція, сказ, ротавірусна інфекція — усі ці захворювання спричиняють віруси. Однак сам факт вірусного походження не означає, що ці інфекції однакові.

Віруси відрізняються за будовою, способом проникнення в клітини та розмноження, шляхами передачі й тим, які клітини та органи вони здатні уражати. Відрізняються і наслідки інфікування: одні вірусні інфекції зазвичай мають гострий перебіг, інші можуть тривалий час зберігатися в організмі, а деякі без своєчасної профілактики або лікування становлять серйозну загрозу для життя.

Тому фраза «це просто вірус» не визначає ані тяжкості захворювання, ані необхідної тактики лікування.

Що таке вірус?

Вірус — це інфекційний агент, який містить генетичний матеріал — ДНК або РНК — та білкову оболонку (капсид). Частина вірусів також має зовнішню ліпідну оболонку.

Але найважливіша особливість вірусів полягає в іншому: вони не мають власного повноцінного клітинного апарату для самостійного розмноження.

Щоб утворити нові вірусні частинки, вірус має проникнути в клітину організму-хазяїна. Далі він використовує клітинні механізми для копіювання свого генетичного матеріалу та синтезу компонентів нових вірусних частинок.

Саме тому віруси називають облігатними внутрішньоклітинними паразитами.

А бактерії — це зовсім інше

Бактерії є клітинними організмами. Вони мають власну клітинну структуру, здійснюють обмін речовин і здатні самостійно розмножуватися за відповідних умов.

Саме ця різниця має принципове значення для лікування.

Чому антибіотики діють на бактерії, але не на віруси?

Антибіотики не просто «вбивають інфекцію». Кожна група антибактеріальних препаратів має певні мішені в бактеріальній клітині.

Наприклад, одні антибіотики порушують утворення клітинної стінки бактерії, інші — синтез бактеріальних білків, ще інші впливають на процеси, необхідні для утворення або функціонування бактеріальної ДНК та РНК.

У вірусів немає бактеріальної клітинної стінки, бактеріальних рибосом та інших структур і процесів, на які розрахована дія антибіотиків.

Тому антибіотик не може зупинити розмноження вірусу лише тому, що людина має підвищену температуру, кашель, нежить або інші прояви інфекції.

Саме тому антибіотики не лікують грип, COVID-19 та інші захворювання, спричинені вірусами.

Чому тоді антибіотики іноді призначають під час вірусного захворювання?

Вірусна та бактеріальна інфекції не виключають одна одну.

На тлі або після деяких вірусних інфекцій може розвинутися вторинна бактеріальна інфекція. У такому випадку лікар може призначити антибіотик, якщо є відповідні показання.

Але важливо розуміти: антибіотик у цій ситуації застосовують проти бактерії, а не проти вірусу.

Тому те, що комусь раніше призначали антибіотик під час грипу чи іншого вірусного захворювання, не означає, що цей препарат потрібно приймати при наступному епізоді зі схожими симптомами.

Як тоді діють противірусні препарати?

Противірусні препарати — це окрема група лікарських засобів.

Вони можуть впливати на певні етапи життєвого циклу вірусу: перешкоджати його проникненню в клітину, копіюванню генетичного матеріалу, утворенню необхідних вірусних компонентів або виходу нових вірусних частинок із зараженої клітини.

Однак різні віруси використовують різні механізми розмноження. Саме тому не існує одного універсального противірусного препарату, який лікував б всі вірусні інфекції.

Для окремих вірусних захворювань існує специфічна противірусна терапія. В інших випадках лікування переважно спрямоване на полегшення симптомів, підтримку функцій організму та запобігання ускладненням.

• 

• 

Не існує й одного способу профілактики всіх вірусних інфекцій

Профілактика залежить насамперед від того, як конкретний вірус передається.

Для низки вірусних інфекцій ефективним методом специфічної профілактики є вакцинація. Вакцини використовують, зокрема, для захисту від кору, поліомієліту, грипу, COVID-19, вірусного гепатиту B та інших інфекцій.

Для інфекцій, що можуть передаватися через забруднені руки, їжу чи поверхні, важливими є відповідні гігієнічні заходи. Для вірусів, що передаються через кров та інші біологічні рідини, — безпечні медичні й косметологічні процедури та уникнення контакту з потенційно інфікованим біологічним матеріалом. Для сказу ключове значення мають запобігання контакту з потенційно інфікованими тваринами та своєчасна постконтактна профілактика після ризикованого контакту.

• 

• 

Чому не варто приймати антибіотик «про всяк випадок»?

Антибіотик, прийнятий при вірусній інфекції без бактеріальних показань, не діятиме на причину захворювання.

Водночас використання антибіотиків створює селективний тиск на бактерії: чутливі бактерії пригнічуються або гинуть, тоді як бактерії, які мають механізми стійкості, отримують перевагу для виживання та поширення.

Так неправильне та надмірне застосування антибіотиків сприяє поширенню антибіотикорезистентності — однієї з найбільших сучасних загроз громадському здоров’ю.

Важливо запам’ятати:

• віруси та бактерії — принципово різні інфекційні агенти;

• антибіотики діють на певні структури й процеси бактерій, але не лікують вірусні інфекції;

• для деяких вірусних інфекцій існують специфічні противірусні препарати;

• профілактика та лікування залежать від конкретного збудника, шляху передачі та перебігу захворювання;

⚠️ антибіотики варто застосовувати лише тоді, коли для цього є відповідні показання.

Антибіотик — це не універсальний засіб «від інфекції». Щоб лікування працювало, воно має бути спрямоване на конкретного збудника та механізм захворювання.