Нейрорізноманітність і спектр

Термін «нейрорізноманітність» з’явився наприкінці 1990-х років. Його запропонувала австралійська соціологиня Джуді Сінгер для опису різних способів розвитку і функціонування людського мозку.

Концепція нейрорізноманітності підкреслює, що люди можуть по-різному мислити, навчатися, сприймати інформацію та взаємодіяти з навколишнім середовищем. Тобто робота мозку не має одного універсального шаблону — вона характеризується варіативністю.

Багато когнітивних і поведінкових характеристик — зокрема увага, соціальна взаємодія, сенсорна чутливість або стиль мислення — проявляються у людей у різному ступені. Такі особливості можуть по-різному поєднуватися між собою та мати різну інтенсивність.

Суть нейрорізноманітності легко пояснити на прикладі розладів аутистичного спектра (РАС). Особливості, пов’язані з аутизмом, можуть проявлятися у різних комбінаціях і з різною інтенсивністю, формуючи широкий спектр проявів. Саме тому говорять не про «більше» чи «менше» аутизму, а про різноманітність індивідуальних проявів.

Водночас окремі риси, пов’язані з аутизмом, можуть зустрічатися і в загальній популяції — наприклад сенсорна чутливість або схильність до рутин. Однак РАС діагностують лише тоді, коли поєднання таких рис відповідає діагностичним критеріям і впливає на повсякденне функціонування людини.

За таким самим принципом визначають і інші нейророзвиткові розлади.

До нейророзвиткових станів, які часто розглядають у контексті нейрорізноманітності, належать РАС, розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ), а також специфічні розлади навчання.

З часом до цієї групи почали відносити й інші стани, пов’язані з неврологічними відмінностями — зокрема мізофонію (надмірну чутливість до звуків), низьку швидкість обробки інформації, розлади сенсорної обробки, заїкання, синдром Туретта, розлад вибіркового харчування (ARFID) та інші.

Наразі не існує чітко визначених меж, які саме стани входять до «парасольки» нейрорізноманітності.

Багато нейровідмінних людей поряд зі складнощами можуть мати і сильні сторони. Наприклад, деякі люди з аутизмом відзначаються підвищеною увагою до деталей, хорошою пам’яттю або системністю мислення. Люди з РДУГ часто демонструють креативність, нестандартне мислення та високу енергійність, а схильність до гіперфокусу іноді допомагає досягати значних результатів у професійній діяльності.

Тому важливо не лише допомагати людям долати труднощі, пов’язані з особливостями роботи мозку, а й створювати умови, у яких вони можуть реалізувати свої сильні сторони — у навчанні, роботі та повсякденному житті.

#нейрорізноманіття #нейрорізноманітність #аутизм #рдуг