Укус, подряпина, ослинення: коли є ризик сказу
- 3 хвилини тому
- Читати 3 хв
За 7 місяців 2026 року на Львівщині 2936 людей звернулися по антирабічну допомогу через покуси або ослинення тваринами.
Для порівняння:
▪️ у 2023 році таких звернень було 2820;
▪️ у 2024 році — 3706;
▪️ у 2025 році — 4417.
Тобто лише за сім місяців цього року кількість звернень уже перевищила показник за весь 2023 рік.
Найчастіше люди зверталися після контакту зі свійськими тваринами — 2768 випадків. Ще 158 звернень були пов’язані з дикими тваринами, 9 — із сільськогосподарськими.
Сказ продовжує реєструватися серед тварин Львівщини.
За останні роки в області лабораторно підтверджено:
▪️ 2023 рік — 93 випадки сказу серед тварин;
▪️ 2024 рік — 120 випадків;
▪️ 2025 рік — 76 випадків;
▪️ за перші 7 місяців 2026 року — 31 випадок.
Упродовж 2023–2026 років сказ на Львівщині реєстрували у домашніх і безпритульних собак та котів, лисиць, куниць, тхора, рисі та великої рогатої худоби.
За 7 місяців 2026 року сказ підтвердили у:
🐕 12 домашніх собак;
🐈 10 домашніх котів;
🦊 5 лисиць;
🐕 1 безпритульного собаки;
🐈 1 безпритульного кота;
🐾 1 тхора;
🐾 1 куниці.
І тут є важливий момент: домашня тварина — не гарантія того, що вона не може захворіти на сказ.
Особливо це важливо пам’ятати, якщо тварина має доступ на вулицю. Домашній кіт або собака, особливо у сільській місцевості, може гуляти подвір’ям, полювати, заходити у господарські будівлі та контактувати з іншими домашніми або дикими тваринами. Власник при цьому може навіть не знати, що такий контакт відбувся.
До того ж зараження не обов’язково стає помітним одразу. Інкубаційний період сказу у тварин може тривати тижні або навіть місяці. Тому невакцинований кіт, який погуляв на вулиці, чи собака, який під час прогулянки мав контакт з інфікованою твариною, певний час може не мати жодних очевидних ознак захворювання. Коли поведінка чи стан тварини зміняться, від небезпечного контакту вже може минути значний час.
Саме тому не варто покладатися лише на те, що улюбленець «домашній» або зараз виглядає цілком здоровим.
Собак і котів потрібно вакцинувати проти сказу щороку. Це найнадійніший спосіб захистити тварину, а разом із нею — і людей поруч.
Диких тварин краще не торкатися
Лисиці є одним з основних природних резервуарів сказу в дикій природі. Також інфікованими можуть бути кажани, тхори, куниці та інші дикі ссавці.
Не намагайтеся брати до рук кажана, їжака чи іншу дику тварину, навіть якщо вона здається маленькою, спокійною або не проявляє агресії.
Особливої уваги потребують контакти з кажанами: укус або подряпина можуть бути настільки незначними, що їх легко не помітити.
А незвично «ручна» дика тварина — наприклад, лисиця, яка не боїться людей і сама наближається до будинків, — не привід її гладити чи годувати.
Якщо ви помітили тварину з незвичною або агресивною поведінкою, не намагайтеся самостійно її ловити чи проганяти.
📞 Повідомте Держпродспоживслужбу:
050 230 04 28 — цілодобово.
❗ Небезпечний контакт — це не лише укус.
Ризик виникає також при подряпині або потраплянні слини інфікованої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки.
🆘 Якщо контакт із твариною стався:
✔️ Негайно промивайте місце укусу, подряпини або ослинення великою кількістю проточної води з милом щонайменше 15 хвилин.
✔️ Якнайшвидше зверніться до лікаря. Не чекайте появи симптомів. Після їх розвитку сказ завжди закінчується смертю.
І пам’ятайте: «40 уколів у живіт» — це міф. Сучасна схема профілактики передбачає 5 безкоштовних ін’єкцій протягом 28 днів.
📞 Консультації щодо антирабічної допомоги та наявності вакцини для людей:
099 639 80 78
Не відкладайте звернення через те, що рана маленька, тварина домашня або на вигляд здорова.
Сказ — смертельно небезпечне захворювання, але йому можна запобігти. Не ігноруйте покуси та подряпини, уникайте небезпечних контактів із дикими й незнайомими тваринами та щороку вакцинуйте своїх домашніх улюбленців проти сказу.
Коментарі