Міф про «безпечний» шифер: чому руйнування будинків перетворює азбест на невидиму загрозу?
Ми часто бачимо наслідки руйнації будівель: розбиті стіни, вибиті вікна, зруйновані дахи. Але за горами будівельного сміття ховається ще одна прихована небезпека, яка може впливати на здоров’я людей упродовж десятиліть — азбест.
Зараз в Україні використання будь-яких видів азбесту повністю заборонено законом. Проте десятиліттями він вважався «народним» матеріалом. Сьогодні тисячі приватних будинків, дач та гаражів усе ще покриті цим мінералом.
Чому Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) відносить азбест до канцерогенів першої групи — поруч із тютюном та миш'яком?
У чому криється небезпека під час руйнацій?
Сам по собі цілий, новий шифер не виділяє отрути. Але час невблаганний. Під впливом сонця, дощів, морозів та моху старий шифер чи труби починають кришитися. Те саме відбувається під час руйнування будинку: шифер кришиться та розпадається на мікроскопічні волокна. Вони настільки легкі, що підіймаються в повітря у вигляді невидимого пилу.
Ці волокна гострі та міцні, як голки. Вдихаючи їх, людина затягує їх у дихальні шляхи, де вони назавжди застрягають у легеневій тканині. Організм не здатний їх вивести чи розчинити.
Які хвороби викликає азбестовий пил?
Контакт із цим мінералом є причиною важких хронічних та онкологічних захворювань, серед яких:
Азбестоз — незворотне рубцювання легеневої тканини, що призводить до хронічної задишки та легеневої недостатності.
Рак легень, гортані та яєчників.
Мезотеліома — вкрай агресивна пухлина, яка майже в 100% випадків пов'язана саме з контактом з азбестом.
«Тихий убивця» з відкладеною дією
Найстрашніше те, що хвороби розвиваються не одразу. Симптоми зазвичай проявляються через 15–40 років після вдихання небезпечного пилу. Ризикують не лише ті, хто розбирає завали без засобів захисту, а й мешканці навколишніх будинків, які дихають забрудненим повітрям.
Як безпечно поводитися з азбестовмісним сміттям:
Жодних самовільних звалищ та закопувань! Не викидайте уламки шиферу на загальні смітники, не закопуйте їх на городах і не використовуйте для підсипання ям чи доріг. Це отруює ґрунт і підземні води, а згодом знову підіймається в повітря.
Максимальне зволоження. Перед тим, як переміщувати чи збирати залишки шиферу, рясно змочіть їх водою, щоб зв'язати небезпечний пил.
Правильне пакування. Уламки та крихти не можна просто мести віником. Їх слід обережно зібрати (бажано змоченими) та герметично упакувати у щільні поліетиленові мішки, щоб унеможливити розсіювання волокон під час транспортування.
Засоби захисту. Під час розбору конструкцій обов'язково використовуйте захисні костюми та респіратори для захисту від дрібного токсичного пилу (а НЕ звичайні медичні маски!).
До речі:
Як правильно утилізувати залишки азбесту
Оскільки азбестовмісні матеріали належать до небезпечних відходів, їх утилізацією мають займатися спеціалізовані підприємства.
1. Зверніться до компанії, яка має ліцензію на поводження з небезпечними відходами.
Такі підприємства вивозять та захоронюють азбест на спеціально обладнаних полігонах токсичних відходів.
2. Зверніться до місцевого комунального підприємства або органу місцевого самоврядування (міськради/селищної ради). У багатьох громадах діють правила або окремі пункти прийому будівельних та небезпечних відходів від населення.
Коментарі