Обсесивно-компульсивний розлад

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) — це поширений тривожний розлад, який характеризується повторюваними думками або образами (нав’язливими ідеями), які викликають страждання, і повторюваними діями (компульсіями), спрямованими на зменшення дискомфорту або запобігання шкоди.

Кожна людина час від часу відчуває занепокоєння та має різноманітні думки, які можуть бути несподіваними або викликати короткочасний дискомфорт. Такі думки зазвичай швидко проходять і мало впливають на самопочуття і поведінку. Якщо протягом тривалого періоду тривога стала непрацездатною та почала впливати на якість життя та здатність виконувати повсякденну діяльність або отримувати задоволення від неї, це може бути обсесивно-компульсивний розлад.

Обсесивно-компульсивний розлад є поширеним тривожним розладом, який часто починається в період статевого дозрівання або в ранньому дорослому віці, але симптоми можуть проявлятися з дитинства.  

Розлад включає три основні компоненти: нав’язливі ідеї, тривогу та компульсії. Одержимість викликає тривогу, а компульсивна поведінка призводить до тимчасового полегшення. Однак разом із тривогою швидко повертаються нав’язливі думки, і порочне коло починається знову. У більшості випадків присутні як нав’язливі ідеї, так і компульсії. 

Обсесивно-компульсивний розлад може бути дуже стресовим і мати значний вплив на повсякденне життя, впевненість у собі, сімейне життя, навчання та роботу. 

Якщо симптоми обсесивно-компульсивного розладу починають впливати на ваше життя та якість життя, важливо звернутися за допомогою. Існує дуже ефективне лікування цього тривожного розладу. Без відповідного лікування тривожні розлади також можуть призвести до інших проблем, таких як депресія .    

Симптоми

Симптоми обсесивно-компульсивного розладу проявляються по-різному, і залежно від людини залежить, які ситуації є особливо важкими та що викликає найбільше тривоги. Обсесивно-компульсивний розлад характеризується трьома основними компонентами: нав’язливими ідеями (думками), компульсіями (поведінкою) і такими емоціями, як тривога.  

Думки  

Нав’язлива ідея — це небажана, небажана та нав’язлива думка, спонукання чи образ, які постійно спадають на думку та викликають такі почуття, як тривога, огида чи сором. 

Майже кожному колись спала на думку неприємна або небажана думка. Наприклад, думати, що ви забули замкнути вхідні двері, або навіть раптово уявити насильницький або недоречний образ у вашій пам’яті. Це нормально мати всілякі думки. Зазвичай такі думки проходять повз і швидко забуваються.

Однак, якщо неприємна думка постійно спадає на думку і займає стільки місця в свідомості, що заважає іншим думкам, це може бути нав’язливою ідеєю. 

Приклади поширених думок при обсесивно-компульсивному розладі: 

• Побоювання щодо навмисного заподіяння шкоди собі або комусь іншому. Прикладом може бути страх того, що хтось інший застосував насильство.

• Турбуйтеся про те, щоб випадково не нашкодити собі чи комусь іншому. Прикладом може бути страх забути вимкнути плиту, що може призвести до пожежі в будинку.

• Страх заразитися, наприклад, хворобою, інфекцією або огидною речовиною.  

• Потреба в порядку або симетрії. Одним із прикладів є вимога, щоб усі етикетки на банках у кухонних шафах були спрямовані в одному напрямку.  

• Думки про насильство або сексуальний характер, які ви вважаєте огидними або лякаючими.

Поведінка 

Компульсія — це повторювана поведінка, фізична чи психічна, яку людина з обсесивно-компульсивним розладом відчуває змушеною виконати, щоб тимчасово полегшити дискомфорт, спричинений нав’язливими думками. 

Така поведінка починається як спосіб спробувати зменшити або запобігти тривожності, спричиненій нав’язливою думкою. Поведінка має на меті відвернути те, чого боїться, і тому є свого роду заходом безпеки.  

Наприклад, якщо страх пов’язаний з проникненням у дім, поведінка може полягати в тому, що ви постійно перевіряєте, чи закриті та замкнені вікна та двері, перш ніж вийти з дому. Якщо страх пов’язаний з інфекцією, поведінка може полягати в постійному і тривалому миття рук. Іншим прикладом є бажання повторити дію багато разів, щоб стерти думку.

Спочатку ця поведінка може бути логічною, але зазвичай вона посилюється з розвитком проблеми та може зайняти багато часу, що потім може заважати іншим завданням, які потрібно виконати. Багато людей з обсесивно-компульсивним розладом усвідомлюють, що така поведінка забирає непотрібну кількість часу чи енергії і не обов’язково є логічною, але їм важко відмовитися від неї та відчувають потребу виконати її «для безпеки».  

Приклади типової компульсивної поведінки при обсесивно-компульсивному розладі:  

• Перевірте ще раз. Наприклад, чи закриті й замкнені двері та вікна, чи вимкнена плита чи електроприлади.

• Повторення слів подумки

• Уникайте місць і ситуацій, які можуть викликати нав’язливі думки 

• Мислення "деструктивними" думками як противага нав'язливим думкам

• Шукайте розради в інших  

• Сортувати та переставляти

• Збирати

• Граф

• Прибирання та миття рук

Примус може здійснюватися в розумі і не завжди помітний іншим людям.  

Почуття 

Це може бути обсесивно-компульсивний розлад, якщо: 

• Нав'язливі думки викликають неприємні почуття та емоції, такі як огида, сором або тривога.

• Повторювана та компульсивна поведінка використовується, щоб уникнути цього дистресу.

Без належного лікування обсесивно-компульсивний розлад може призвести до інших проблем, таких як депресія . 

Майбутні батьки та опікуни маленьких дітей іноді відчувають симптоми обсесивно-компульсивного розладу, але зазвичай страх зосереджується навколо того, що щось трапиться з дитиною або завдасть їй шкоди.   

Приклади думок:  

• Що робити, якщо я щось з’їм і це зашкодить плоду?

• Що робити, якщо я не помічу, що з плодом щось не так?

• Що робити, якщо дитина перестає дихати під час сну?

• Що робити, якщо я недостатньо добре продезінфікую пляшку і дитина захворіє?

• Що робити, якщо я втрачу дитину, впустю коляску або неправильно закріплю автокрісло, і дитина постраждає?

• Що робити, якщо я навмисно завдаю шкоди своїй дитині, хоча я цього не хочу?  

• Що робити, якщо я жорстоко поводжуся зі своєю дитиною, навіть якщо мене це не цікавить? 

Приклад поведінки:  

• Забороніть іншим тримати дитину на руках

• Уникайте виводу дитини з дому

• Уникання догляду за дитиною

• Слідкуйте за диханням малюка, перевіряйте, чи дихає він під час сну

• Тримайте малюка особливо міцно

• Контролюйте і приділяйте пильну увагу своєму харчуванню під час вагітності

• Спостереження за серцебиттям і рухами дитини під час вагітності

• Слідкуйте за всім, що робить дитина

Діти також можуть мати обсесивно-компульсивний розлад. Симптоми обсесивно-компульсивного розладу у дітей можуть включати:   

• Повторювана поведінка або рутина, яка має значення для дитини, але не обов’язково здається логічною для інших

• Плач або засмучення частіше, ніж зазвичай 

• Поведінка повторюється з самого початку, якщо її перервати в середині процедури

• Наполягання на тому, щоб усе робилося певним чином, у певному порядку чи рутині

• Думки, які містять дуже чіткі та лякаючі образи, неодноразово виникають нізвідки та викликають страждання

• Непохитна віра в думки «а що, якби» про те, що може трапитися щось погане або про неминучу небезпеку, за яку дитина може нести відповідальність або може бути певним чином звинувачена

• Гнів або дратівливість 

Діагностика проблеми з психічним здоров'ям

Стандартизоване психіатричне інтерв'ю використовується для оцінки симптомів і тяжкості психічних розладів. Іноді для діагностики проблеми потрібно більше одного інтерв’ю. Важливо поставити правильний діагноз, оскільки правильний діагноз є необхідною умовою для того, щоб отримати відповідне лікування. 

Під час діагностики проблеми психічного здоров’я зазвичай задають питання про поточну та минулу історію фізичного та психічного здоров’я, соціальні обставини, спосіб життя та стресові ситуації. Ставлять запитання про симптоми типових психічних розладів та інших проблем психічного здоров’я, а також про вплив симптомів на здатність вести повсякденне життя.  

Під час діагностики психічного розладу професіонали оцінюють ступінь тяжкості на основі кількості та типу симптомів, тривалості їх наявності та їхнього порушення у повсякденному житті. Вас запитують про ситуації, які викликають занепокоєння, думки чи занепокоєння, пов’язані з такими ситуаціями, і поведінку, пов’язану з тим, чого ви боїтеся.  

Обсесивно-компульсивний розлад часто супроводжується іншим типом проблем психічного здоров’я, таким як депресія , генералізований тривожний розлад або панічний розлад . 

Формат оціночної співбесіди залежить від центру. Багато центрів використовують електронні анкети, щоб підвищити доступність і прискорити обслуговування, але в багатьох випадках оцінювальні співбесіди проводяться по телефону. Тривалість оцінювального інтерв’ю може становити до 90 хвилин, але залежить від характеру проблеми, домовленості та обставин кожного разу, а в деяких випадках потрібно більше одного інтерв’ю, щоб мати змогу діагностувати проблему та надати поради щодо відповідного лікування або реагування на проблему.  

У деяких випадках лікар загальної практики порекомендує здати аналіз крові, щоб виключити інші причини ваших симптомів. У разі потреби користувачі мають право на послугу перекладача.

• Запишіть і запам’ятайте останні приклади, які ілюструють проблему. Найпростіше використовувати приклади з недавніх ситуацій, тобто ситуацій, які викликали у вас тривогу минулого тижня. 

• Запишіть, де востаннє виникала проблема, з ким, що відбувалося, що було некомфортно в ситуації та які поведінкові дії були використані, щоб відреагувати на це чи зменшити дискомфорт.

• Розмова з професіоналами є конфіденційною, тому важливо говорити правду, щоб підвищити ймовірність отримання відповідних послуг. Конфіденційність порушується, лише якщо є припущення, що користувач або хтось інший може постраждати.

Лікування

При легких симптомах рекомендується розмовна терапія з використанням методів когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) .

Якщо симптоми слабкі або помірні, рекомендується вибрати HAM або ліки. Якщо ні розмовна терапія, ні ліки не ефективні, може бути запропонована модифікована схема лікування; лікування за допомогою бесідної терапії та одночасного прийому ліків або антидепресантів. У медичному центрі лікують легкі та помірні симптоми тривожних розладів, наприклад обсесивно-компульсивний розлад. Іноді направляють до інших або більш спеціалізованих варіантів лікування, таких як команда психіатричної служби або лікарняні служби.  

Розмовна терапія (когнітивно-поведінкова терапія) 

Когнітивно-поведінкова терапія обсесивно-компульсивного розладу зазвичай включає щотижневі індивідуальні бесіди, які проводить спеціально навчений терапевт. Кількість інтерв’ю залежить від симптомів і тяжкості проблеми і коливається від 8 до 20 загалом, зазвичай близько 60 хвилин кожна.

Лікування може бути складним у короткостроковій перспективі, але зазвичай дає швидкі результати та призводить до зниження тривоги та кращої якості життя в довгостроковій перспективі. Для більш серйозних симптомів або більш складної картини симптомів можуть знадобитися додаткові опитування.

Когнітивно-поведінкова терапія передбачає розбиття проблеми на більш дрібні одиниці, такі як думки, фізичні симптоми та поведінка. Працюйте над тим, щоб зіткнутися з тим, чого ви боїтеся, і навчитися керувати нав’язливими думками, не реагуючи на них компульсивною поведінкою.  

Ліки від обсесивно-компульсивного розладу 

У деяких випадках використовуються ліки, наприклад, СИОЗС. Для ефективного лікування ліками може знадобитися до 12 тижнів. Зазвичай рекомендується приймати ліки не менше одного року. Іноді можна припинити прийом ліків через рік, але деяким людям потрібно продовжувати приймати ліки протягом багатьох років, щоб зберегти результати.   

Рекомендується не припиняти прийом ліків без консультації з лікарем, оскільки раптове припинення прийому ліків може спричинити неприємні побічні ефекти. Зазвичай ліки зменшують повільно, щоб зменшити ризик побічних ефектів. Також може знадобитися знову збільшити дозу, якщо симптоми повернуться. 

Можливі побічні ефекти СИОЗС можуть включати:  

• Зміни лібідо

• Головний біль

• Проблеми з травленням, такі як діарея або запор

• нудота

• Втома або тривога

• Розлади сну

• Запаморочення

• Суїцидальні думки 

Більшість побічних ефектів зникають протягом кількох тижнів, коли організм звикає до ліків. При обговоренні прийому ліків важливо повідомити лікаря про свою вагітність.  

Рекомендується починати лікування легких симптомів обсесивно-компульсивного розладу у дітей і підлітків з матеріалів самодопомоги в поєднанні з підтримкою на основі когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) .

Для помірних і важких симптомів обсесивно-компульсивного розладу у дітей рекомендується когнітивно-поведінкова терапія . 

Лікування підбирається індивідуально для кожної людини і зазвичай передбачає допомогу та співпрацю з особами, які доглядають за ними. Опікун може отримати навчальні матеріали та матеріали для самодопомоги для використання в перервах між заняттями. Іноді терапія проходить у невеликих групах.

У рідкісних випадках ліки рекомендовано дітям і підліткам з обсесивно-компульсивним розладом. Важливо бути обережним щодо побічних ефектів.  

що я можу зробити

Самодопомога може бути корисним першим кроком у боротьбі з симптомами обсесивно-компульсивного розладу перед зверненням за професійною допомогою.

Наступні поради можуть допомогти з легкими проблемами:  

• Може бути корисно краще зрозуміти тривожність і спробувати впоратися з нею іншим способом, наприклад, змінивши поведінку, наприклад, зменшивши заходи безпеки.

• Іноді корисно розбивати складні ситуації на менші кроки. Потім ви можете попрактикуватися робити крок за кроком.  

• Варто пам’ятати, що є нормальним явище будь-яких думок, і їхній зміст не обов’язково щось говорить про нас чи нашу поведінку.   

• Ось кілька загальних порад щодо боротьби з легкими симптомами тривоги.  

Якщо ви думаєте, що дитина може боротися з симптомами обсесивно-компульсивного розладу, важливо поговорити з нею.  

Важливо серйозно ставитися до дитини, незалежно від того, яка проблема чи що про це думає вихователь. Інші можуть не вважати це великою проблемою, але дитина може відчувати це як таку. Якщо дитина не хоче обговорювати це питання, доцільно повідомити їй, що вона може зв’язатися з вихователем, якщо буде потрібно. Було б гарною ідеєю заохотити вашу дитину поговорити з тим, кому вона довіряє, наприклад з іншим членом сім’ї, другом або кимось зі школи.  

Може бути корисно поговорити з іншими людьми, які знають дитину, наприклад, з іншими вихователями або членами сім’ї. Було б гарною ідеєю поговорити зі школою вашої дитини, щоб дізнатися, чи висловлювали там якісь занепокоєння. Бажано, щоб між школою та сім’єю була тісна співпраця, щоб дитина отримувала необхідну підтримку.

Якщо ваша дитина висловлює занепокоєння щодо певних ситуацій, ви можете спробувати:

• Поясніть своїй дитині, що всі ми маємо різноманітні думки, які приходять на думку непрохано і можуть містити незвичайні чи неприємні образи чи імпульси. Зміст думок нічого особливого не означає і не говорить про те, що хтось погана людина. Мислення про щось не може змусити це статися, і на думки не потрібно жодним чином реагувати.

• Заохочуйте свою дитину спробувати ситуації, які викликають у неї тривогу, і спостерігати, чи дійсно відбувається те, чого вона боїться, щоб підвищити її впевненість у собі в різних ситуаціях.

Важливо враховувати основні потреби дитини, щоб дитина:

• Висипайтеся .

• Регулярно дотримуйтеся здорової та різноманітної дієти

• Регулярно займайтеся спортом

• Не мати друзів

• Може займатися власним хобі

• Відчуйте безпеку в повсякденному житті

Детальніше про тривожність у дітей .

Коли слід звертатися за допомогою?

Рекомендується звернутися до лікаря для оцінки симптомів обсесивно-компульсивного розладу, особливо якщо тривога почала суттєво впливати на життя та якість життя. Охорона здоров’я повинна включати оцінку проблем психічного здоров’я та лікування поширених проблем психічного здоров’я, таких як обсесивно-компульсивний розлад.  

Якщо є підозра на обсесивно-компульсивний розлад, вас можуть направити до психолога в медичному центрі, який може провести ретельну оцінку проблеми та запропонувати спеціальне лікування обсесивно-компульсивного розладу. У разі потреби психологічної допомоги зверніться до медпункту, де зареєстрований користувач.   

У деяких випадках направляють до служб на інших рівнях обслуговування, таких як команда психіатричної служби або до спеціалізованих служб, наприклад, у лікарні. Ви також можете звернутися за професійною допомогою в салон.