ПТСР зсередини — як це «жити після»?
- Nadia Verstiuk
- 11 черв.
- Читати 2 хв
Продовжуємо місяць обізнаності про постравматичний стресовий розлад (ПТСР) — і сьогодні говоримо про те, що найчастіше залишається невидимим: як це — жити з ПТСР після травми.

Коли ми чуємо слово «травма», уявляємо щось раптове, шокове.
Але ПТСР — це не лише подія.
Це її тривалі наслідки, які можуть залишатися з людиною роками.
І найчастіше — зовсім непомітно для інших.
Людина з ПТСР може бути хорошим працівником, турботливим татом, веселим другом.
Вона може сміятися, працювати, підтримувати інших — і водночас:
• боятися засинати,
• уникати певних місць чи звуків,
• жити з напругою, яку не пояснити словами,
• відчувати себе чужою у власному житті.
Це існування в режимі «виживання замість життя». І воно виснажує.
Що відбувається зсередини?
• Система «бий або тікай» постійно активована. Тіло реагує на звичайні речі, як на небезпеку.
• Світ здається загрозливим, навіть коли навколо спокій.
• Емоції — або заглушені, або прориваються болісно й несподівано.
• Будь-який тригер — запах, звук, обличчя — може повернути людину у травматичний досвід.
• Відчуття відчуження. Людина уникає нових подій, стосунків, близькості.
Бо це небезпечно.
Бо це може боліти.
➡️ І це не примха. Це — реакція психіки, яка намагається захистити, зберегти, вижити. Але цей захист часто стає пасткою.
У місяць обізнаності про ПТСР важливо повторювати:
«Ти не дивний. Ти травмований. І ти не один»
ПТСР — не слабкість і не кінець. Це глибокий досвід, після якого можна навчитися жити знову — інакше, обережніше, але з надією.
🕊 Зцілення можливе. Воно починається з чесності перед собою й дозволу шукати підтримку. Попросити допомоги — це не слабкість. Це вже шлях до сили.
Не забуваємо також використовувати вправи самодопомоги в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, ініційованої першою леді Олена Зеленська.
Ознайомитися можна за посиланням – https://howareu.com/.../zavantazhui-aptechku...
Comments