Комунікація під час надзвичайних ситуацій: відпрацьовуємо принцип «єдиного голосу»

Під час надзвичайної ситуації важливо не лише встановити, що сталося, а й правильно скоординувати людей: пояснити ризики, сказати, як діяти та куди звертатися.

У сфері громадського здоров’я реагування на кризу — це не тільки епідеміологічне розслідування спалаху, лабораторні дослідження чи оцінка загрози. Не менш важливо швидко донести до населення зрозумілу та перевірену інформацію.

Люди мають знати: що сталося, кого це може стосуватися, як себе захистити, куди звернутися по допомогу та які дії справді необхідні. Водночас інформація від різних установ не повинна суперечити одна одній чи створювати додаткову паніку.

Саме цьому був присвячений тренінг «Кризові комунікації під час надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я: політика єдиного голосу та практичні сценарії».

Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб представляли заступниця генерального директора Ольга Брезецька, завідувач відділу готовності та реагування Ірина Куліш та лікар-епідеміолог відділу організації та інформаційно-роз'яснювальної роботи Анастасія Білак.

• 

• 

Важливою частиною тренінгу став і обмін практичним досвідом із представниками ЦКПХ інших областей. Учасники обговорювали реальні підходи до реагування та комунікації у своїх регіонах, ділилися рішеннями, які вже працюють, та разом аналізували складні ситуації, з якими можуть зіткнутися команди під час криз.

Навчання було практичним. Учасники моделювали інформаційні кризи та відпрацьовували дії, які можуть знадобитися під час спалахів інфекційних хвороб, біологічних, хімічних чи радіаційних загроз, а також у разі масового поширення дезінформації.

Зокрема, працювали над тим, як:

🔹 діяти у перші години інформаційної кризи, коли даних ще недостатньо;

🔹 швидко визначати, яку інформацію людям потрібно отримати насамперед;

🔹 формувати чіткі повідомлення про ризики, необхідні дії та маршрути звернення по допомогу;

🔹 координувати роботу керівництва, фахівців із реагування та комунікаційної команди;

🔹 забезпечувати принцип «єдиного голосу», щоб офіційні повідомлення різних залучених установ були узгодженими;

🔹 проводити брифінги та інтерв’ю, відповідати на складні й провокативні запитання;

🔹 комунікувати чесно в умовах невизначеності, не поширюючи неперевірених даних;

🔹 оперативно реагувати на фейки, маніпуляції та інформаційні атаки.

Практичні симуляції дозволили відпрацювати взаємодію між тими, хто безпосередньо реагує на надзвичайну ситуацію, тими, хто ухвалює рішення, і тими, хто має швидко та зрозуміло пояснити ці рішення людям.

Адже ефективна кризова комунікація — це теж інструмент захисту здоров’я населення. Від того, наскільки своєчасно і зрозуміло люди отримають правильні рекомендації, залежить і те, як вони діятимуть під час реальної загрози.